Музей обчислювальної техніки

Від паличок Непера до наших днів

Звичайна лінійка, яка була в кожного інженера

Джон Непер — винахідник логарифмів

Шотландець Джон Непер (John Napier, 1550-1617) у 1614 році розробив перші таблиці логарифмів, що зводили множення чисел до додавання їхніх логарифмів. У 1617 році він придумав такі собі палички (на кшалт канцелярсьої лінійки), на яких було написано числа за певним правилом. Прикладені одна до одної, вони дозволяли отримувати добутки та частки чисел, їхні степені та корені цілих степенів.

На той момент множити числа уміло небагато людей, ділити вміли лише одиниці з освідченої спільноти, а обчислювати корені квадратні та кубічні було вже на грані чаклунства. Тому такий винахід був справді революційним. На логарифмічній лінійці, якою користувалися ще дуже донедавна, числа на шкалах розташовано за логарифмічною шкалою, зводячи множення до додавання логарифмів. Тому, коли йдеться про логарифмічну лінійку, завжди згадують про Джона Непера.

Різний дизайн, різні можливості — як зараз мобільники!

У автора свого часу це був робочий інструмент.

Як зараз калькулятори бувають інженерні, прості, сувенірні і т. ін., лінійки теж різнилися між собою за розмірами та кількістю шкал і, відповідно, можливих операцій. На фото зліва — наведено одну з найбільших та "продвинутіших" Л.Л..

Угорі — кишенькова лінійка, внизу — "наворочений" варіант

На тому ж фото — маленька лінієчка, яку можна було носити у внутрішній кишені піджака. У 50-ті роки такі маленькі лінійки було модно носити у зовнішній нагрудній кишені, щоб вона трохи стирчала назовні. В епоху суперечок між фізиками та ліриками престижність інженерно-технічної та фізико-математичної освіти була надзвичайно високою.

З гітлервіської Німеччини

А лінієчка вирізняла людину з натовпу. Кажуть, що дівчата на таке "велися".

З правої сторони — чотири Л.Л. різного класу. На великому фото видно шкали, які на них є.

А тепер — про раритет. Був (і зараз є!) у мене товариш Колб Бейла, з яким ми разом вчилися в Ужгороді в школі. По смерті свого діда, який був вчителем математики в школі, він мені подарував дещо з дідового спадку — книги з математики та його логарифмічну лінійку. Бейла — бізнесмен, а я викладач, тож він вирішив, що мені воно буде кориснішим, за що я йому щиро вдячний. Лінійку було випущено у 1933 році в Німеччині. Патентована штучка — на футлярі напис D. R. P. № ... (Deutsche ReichsPatent). Таких шкал я на більш сучасних Л.Л. ніколи не бачив.

Радше забавки, аніж серьйозні прилади

А ось іще один — сувенірний пристрій. У роботі з Л.Л. є поняття перенесення через одиницю, коли відповідь треба дивитися правіше правого кінця або лівіше лівого. Тоді доводиться пересувати движок на всю довжину корпусу лінійки, запам'ятавши положення його кінця, що незручно та погіршує точність.

З Німеччини соціалістичної

З точки зору теорії, за якою будуються шкали Л.Л., вона формально вважається нескінченно довгою, вірніше, зацикленою. Тому можна зробити і круглу лінійку, у якої правий та лівий кінці поєднано в одну точку. Користуватися такою лінійкою можна, але незручно. Але як незвичний сувенір, вона має право на існування. Цей примірник було куплено у Східній (соціалістичній) Німеччині, в м. Лейпціг у кінці 70-х.