Музей обчислювальної техніки

А не посчитать ли нам, уважаемые кроты?

Це сувенірний варіант, маленький

Руський "калькулятор" працюватиме і після ядерної атаки. А ще його можна використати як холодну зброю. За крайньої необхідності.

Ще зовсім недавно (а подекуди й досі) у магазинах ВСІ продавці користувалися рахівницями замість калькуляторів. У докалькуляторну еру у торгівельних ПТУ та технікумах, на бухгалтерських курсах робота на рахівниці вивчалася як навчальний предмет. У шкільних пеналах на кришці вмонтовували рахівничку, бо рахувати на ній навчали у молодшій школі.

Рахівниці різнилися за кількістю рядів кісток — розрядів. Ряд з чотирма кістками — неробочий і слугував для відокремлення цілої частини від дробової. Під ним могло бути два ряди (як на лівому знимку), тоді це вважалося бухгалтерською рахівницею. На лівій відкладено число 23 крб. 37 коп.. Якщо знизу було три ряди, то угорі відкладалися тисячі, знизу — сотні, десятки та одиниці. З сьогоднішньої точки зору можна вважати таку рахівницю інженерною або науковою :). На фото справа — число 34 350.

"Предком" сучасної рахівниці є давній прилад "абак" (Давня Греція та Рим), що був дошкою з лунками, у яких лежали камінці. Принцип роботи був дуже подібним до такого у рахівниці. Цікаво, що система числення, у якій відображав числа абак, була з сучасної точки зору двійково-п'ятірковою.

Винайдення калькуляторів та комп'ютерів взагалі революційним чином прискорило процес обчислень. У всі часи до того ентузіасти намагалися сконструювати пристрої, які б полегшили процес лічби. Винайдення арифмометру (Блезом Паскалем!) було в цьому сенсі теж проривом. Але арифмометр був досить складним, а відтак дорогим пристроєм. Тому придумувалися більш прості механізми для цього.

Цей лічильник випускався у місті на Неві

Механічний суматор (фото зліва) дозволяв додавати або віднімати. Вертикальні шкали пересувалися спеціальною алюмінієвою указочкою. Пристрій задумувася як бухгалтерський (для лічби грошей), про що свідчить оформлення шкали: лівий білий розряд — тисячі, три чорні — сотні-десятки-одиниці (карбованців), два білих — копійки. Автор у молоді роки рахував у своїй групі комсомольські та профспілкові внески на цій машинці. Щоправда, це було чистим піжонством — усно виходило швидше. Але для інженерних розрахунків "за формулами" прилад справді використовувся. У парі з логарифмічною лінійкою, тому що лінійка дозволяла множити-ділити, а ця машинка — додавати-віднімати.

Ще один пристрій з рухомими частинами (машинка!) зображено у лівій колонці (аверс та реверс). Це ніяка не обчислювальна техніка, а просто "наворочена" математична таблиця. Повертаючи за зубці внутрішнє рухливе колесо, можна виставити у одному віконці значення кута (верхня світлинка), а в інших — прочитати значення тригонометричних функцій. Значення кутів, що їх занесено — 0^o, 30^o, 45^o, 60^o, 90^o, 90^o±a, 180^o±a і т. ін..
З іншої сторони наведено таблицю квадратів, кубів, та відповідних їм коренів для чисел від 1 до 20. Вся інформація, власне, може бути надрукована у невеличкій табличці. Так, просто іграшка.