Ви тут: Головна | Всяка всячина | Як я провів літо | Як ми проводили час | Символичний цвинтар | Далі ...

Лiчильник включено 21.11.2000:

Гори є гори. І хоча у Татрах - народний парк, все впорядковано, але "жартів гори не люблять" (ще один штамп). Час від часу люди гинуть. Пам'ять про них у Татрах зберігають.

На території парку в горах біля Попрадського озера влаштовано символичний цвинтар загиблих альпіністів. Символічність його полягає у тому, що самих могил, звичайно, немає - якщо трапляється трагедія, то тіло, очевидно, везуть додому.

А на символичному цвинтарі встановлюють про це меморіальну табличку. Цвинтар - це місце у горах серед лісу де на кам'яних брилах укріплено таблички, як на справжньому кладовищі.

"Такий-то та такий-то. Дати народження та загибелі. Зірвалися зі стінки під час сходження на східний схил Чеського штіту".

"... Загинули під лавиною".

"... Впали у прірву з північного схилу Герлаховського штіту".

"... Загинули під лавиною".

Дуже багато людей гине взимку під час сходу лавин. Остання табличка - за 1998 рік. Найдавніші - ще середини минулого (XІX) сторіччя. Тут як ніде розумієш, що історія підкорення гір - це історія, повна трагізму. Гори жартів не люблять...

На території цвинтаря - католицька капличка. Є священик. Ми залишили на його прохання запис у книзі відгуків (книга пам'яті?). Крім того, пожертвували по 10SK на утримання цвинтаря, за що одержали такі пам'ятні квитки: "Дякуємо Вам за внесок на утримання символічного цвинтаря".