0. Це, власне, не мемуари у повному розумінні («Я народився у 1958 р. у сім’ї військового…»), а просто декілька спогадів, записаних, щоправда, у хронологічному порядку.

<

^

>

* * *

22. УПА

Я зі своїми шкільними друзями свого часу займався гірським туризмом, обійшовши з наплічниками та наметами більшу частину наших Карпат. Почалося це ще в студентські роки, пізніше теж походили немало, тягаючи в гори і наших дітей змалку. Сподіваюся, від нас і передалося.

Мій син Антон теж багато з молодих років з друзями займався гірським туризмом, обійшовши не тільки наші Карпати, а й Кримські гори.

Антон — теж, як і я, людина російськомовна і теж, на мій подив, український націоналіст.

Характерна деталь (передаю з оповіді сина). Ідучи великою групою, Антон з друзями несуть за спинами синьо-жовтий прапор, а також червоно-чорний, прапор УПА. Кримськими горами в сезон ходить багато туристських груп з Росії. До національного прапора України вони вже звикли, а от прапор УПА викликає інтерес та запитання.

На нічних стоянках (а в Криму стають на ночівлю лише в організованих місцях) збирається багато народу. І Антон з друзями вважають за потрібне терпляче пояснювати москалям, що таке УПА, за що ті люди боролися та гинули. Чому вони для нас герої, а не поплічники нацистів. Реакція у відповідь буває різною, але ж нам своє робить…