Ви тут: Головна | Всяка всячина | Як я провів літо | Як ми проводили час | Проблема мови | Далі ...

Лiчильник включено 21.11.2000:

Спочатку старий бородатий анекдот. Молоді курсанти школи КДБ слухають лекцію старого розвідника-нелегала, Героя Радянського Союзу, який багато років провів там, був розкритий, сидів, а потім його виміняли на якогось дисидента. Скільки його не допитували кляті вороги, він їм нічого не розповів. Після лекції курсанти обсіли ветерана, розпитують: "Ну як там, у полоні?" Старий каже: "Вчить, хлопці, іноземні мови, бо щось вони мене там питали…"

Так от, вчить, хлопці, мов. Попри всю очевидність тези без знання іноземних мов за кордоном якось важкувато.

Словацька мова, як і всяка слов'янська, схожа на українську та російську, після деякого часу прислуховування починаєш дещо розуміти. Дуже короткий англо-словацький словник є тут. Крім того, треба зважати на таке. У Рад.Союзі деколи випускалися підручники та словники з чеської та практично ніколи - з словацької. Але знання чеської мови навряд чи згодиться. По-перше, через те, що у Словаччині словаки розмовляють словацькою, а не мовою "старшого чеського брата". Я був свідком, як один пан на авто звернувся до перехожих англійською, йому щось пояснили, він подякував та поїхав, а потім я побачив, що номер на машині чеський. Цілком ясно, що так, як у нас в Україні розуміють російську, так словаки чудово розуміють чеську. Чому цей пан скористався англійською, я не знаю, але я не певен, що чеську буде сприйнято адекватно (примітка "між іншим": панове Надзв. Посол Словаччини в Україні та Ген. Консул Словаччини в Ужгороді використовують саме українську, а не російську).