0. Це, власне,
не мемуари у повному розумінні («Я
народився у 1958 р. у сім’ї військового…»), а просто декілька спогадів,
записаних, щоправда, у хронологічному порядку.
< |
^ |
> |
* * *
34.
Стільки не живуть.
Коли ми з жінкою у 2010 році святкували тридцяту
річницю нашого весілля, то з’ясувалося, що в оточенні нашого сина Антона (1981
р. н.) практично у всіх друзів батьки розлучені та женилися вдруге-втретє. А ми
— зануди, як побралися, так і живемо разом. Реакція сина, коли він раптом
збагнув цей факт: «Я стільки на світі не живу, скільки ви з мамою разом».
Авжеж…