Якщо ти не знаєш арифметики,
То батьки тебе пошиють в дурні.
Скажуть: "Синку, з'їж чотири ложечки", –
А підсунуть вісім з половиною.
Ось чому багато хто із хлопчиків
Iз гладких, що з пиками вгодованими,
Ненавидять змалку арифметику.
Якщо люди дорослі сидять за столом,
І суничне варення із тортом їдять,
А тобі пропонують вкладатися в ліжко,
І ніхто заступатись за тебе не став,
Розкажи їм про те, як надворі сьогодні
Ти облізлу та дохлу кішку знайшов.
Ні, від сну така кішка тебе не врятує,
Але їм апетиту добряче зіпсує.
Якщо літери ще
Ти не вмієш читати
То відкрий-но буквар
Та абетку завчи.
Треба знати багато
І багато уміти,
Щоб погані писати
На паркані слова.
На лайку не відповідай,
А мовчки посміхнись,
Так, наче ти поганих слів
Ніколи і не чув.
Нехай нечема ллє потоком
брудні слова, а ти
Подовжуй мовчки його бити
По шиї та лицю.
![]() |
![]() |
ПРОЩАЛЬНА ПОРАДА Полишаючи знайомих, Не забудьте попрощатись. І якщо не подарують, Можна знизати плечима. Геть пусте: у них диван Кетчупом чомусь залито. Ви ж його не на диван - а собі в тарілку лили. Ну, на килимі з краєчку Розтовклися баклажани, Та невже той килим клятий Їм дорожчий за людину? А варенням на стіні Ви картин не малювали, Ви лише ім'я своє Написали їм на згадку. Ось салати ви зі столу Таки справді навернули. Але ж це не з злої волі, Просто ліктем - ненавмисно. Телевізора ламати Поготів ви не хотіли, І без того він у них Не найкращої моделі. І в люстро м'ячем поцілить Вам не трапилось нагоди, А із тріщиною було Те люстро вже десять років. І від чоботів на стелі Ви слідів не залишали, Це ви чоботи у стелю Покидали разів кілька. І комп'ютерне миша Кицьці ви не дарували, Просто дали їй пограти І з поверненням, звичайно. І з балкону телефоном В перехожих не кидали. Впав на двір він випадково, Бо тяжкий був і незручний. І по тортові ногами Ви ходити не збирались. Просто треба було зняти З люстри кульку повітряну. І хто ж знав, що люстра та На гачку висить тонкому... Було б гак побільше взяти, То б вона і не зірвалась На пожежників, коли У вікно вони залізли, Щоби вішалку гасити У сінях побіля входу. Пальта там собі висіли, І ніхто їх не палив, Просто ви для красоти До кишень поклали свічки. У вбиральні молотком Ви бачок не розбивали. Бо це був не молоток, А велика синя пляшка. І була вона слизькою, І тому сама упала, Через що у хазяїв Унітаз і розколовся. До уразливих людей Що сваряться за дурницю Ви і самі - геть ніколи - Більше в гості не приходьте.
![]() |