"В первом бою главное – удержаться за ведущим. Зазевался, открыл варежку – собьют к чёртовой матери!" З фильму "В бой идут одни старики", реж. Л.Биков.

Ще раз хочу привітати Вас із тим, що Ви влилися до лав студентства Інституту прикладного системного аналізу, а відтак – і Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".

Але ейфорія перших днів пройшла, нахлинули буденні справи, а з ними – і питання: що і як робити? Навчання у вищій школі – це у деякому розумінні непростий технологічний процес. Тому, щоби добре вчитися, мало лише бути здібним учнем. За спостереженнями автора абсолютна більшість тих, кого відраховують з інституту за неуспішність, неправильно організовують своє життя з перших днів навчання через те, що не можуть це зробити або, на жаль, не хочуть цього робити. Ця "інструкція" є спробою дати деякі поради тим студентам першого курсу, які готові працювати на результат та хотіли би успішно вчитися та закінчити інститут.

У школі практично не буває випадків виключення за неуспішність. Середня освіта є обов'язковою для громадян України – громадянин зобов'язаний закінчити школу та здобути освіту, а школа зобов'язана цю освіту надати. Вища освіта є добровільною справою кожного. Тому інститутська система надання освіти істотно різниться від такої у школі. Здобуття освіти у вищій школі передбачає в першу чергу активну роботу студента щодо одержання необхідних знань. Говорячи просто, це означає таке. Успішно навчається в інституті лише той, хто справді бажає вчитися. Хто хоче, той ходить на заняття, виконує всі завдання, лабораторні роботи та ін.. Хто не хоче, той користується "волею", якої в інституті набагато більше, ніж в школі. Хоча відвідування занять є обов'язковим, але Ви скоро побачите, що безпосередньо ніяких санкцій за пропускання занять не передбачено. Можна не ходити на лекції. Можна не відвідувати практичні заняття та (або) не виконувати домашні завдання. Далеко не всі викладачі вважають за необхідне щоразу перевіряти їхнє виконання студентами. Вважається, що домашнє завдання, наприклад, з математичних предметів задається для того, щоби студент, який цього бажає, міг би потренуватися, перевірити себе та, якщо у нього виникають проблеми, звернутися до викладача, щоби той перевірив та допоміг. Позаяк навчання у вищій школі є добровільним, то виконання всіх вимог викладачів теж є, у принципі, справою добровільною, просто за невиконання вимог навчального процесу Вас рано чи пізно виключать з інституту та й по всьому.

Заняття у КПІ проводяться т.зв. парами, тобто кожне заняття продовжується дві півпари по 45 хв.. Видами занять є лекції, практичні заняття, лабораторні роботи. Самостійно у вільний час студент з окремих предметів виконує розрахунково-графічні роботи та курсові проекти та роботи.

Лекція – основний вид занять, протягом яких викладач-лектор подає студентам новий матеріал. Лекції читаються, як правило, потоку – кільком групам студентів однієї спеціальності. Студент повинен з кожного предмету, з якого читаються лекції, завести собі загальний зошит та конспектувати матеріал під час лекції. Конспектування не полягає у дословному записуванні всього, що говориться. Записувати треба всі викладки з формулами, їхні доведення, основні моменти словесних коментарів. При цьому треба брати до уваги, що основні думки, головні висновки та т.ін. кваліфікований лектор сам виділяє інтнацією, і тому протягом лекції стає зрозумілим, що саме треба записувати.

Практичне заняття ставить за мету закріпити знання, що їх одержано на лекціях. Як правило, на практичних заняттях задаватимуться домашні завдання, які слід ретельно виконувати. Готуючись до практичних занять з тих предметів, з яких читаються також і лекції, треба перечитати текст тих лекцій, які відповідають темі практичного заняття.

Семінари – підвид практичного заняття, проводяться звичайно з суспільно-політичних дисциплін. Ставлять за мету усне обговорення питань відповідної теми курсу. Як правило, готуючись до семінарів, треба підготуватися до висвітлення конкретних питань згідно спеціального плану семінарських занять. Крім того, готуючись до семінару, доведеться опрацювати деякі наукові (літературні) праці (роботи класиків відповідної науки) та зробити "конспект першоджерел".

Лабораторні роботи бувають двох видів.

Лабораторні роботи з фізики, хімії та ін. дуже подібні до таких у школі. Готуючись до лабораторки заздалегідь, треба підготувати протокол роботи, у якому має міститися все, що Вам може знадобитися протягом заняття. Що конкретно має бути у протоколі, Вам повідомлять викладачі. Прийшовши на заняття з протоколом та знаннями Ви "допускаєтесь" до роботи. Процедура допуску полягає у тому, що викладачі коротенько запитують Вас з теоретичного матеріалу даної роботи, а також перевіряють, чи Ви достатньо чітко усвідомлюєте, що саме та яким чином треба робити у лабораторній роботі.

Лабораторні роботи з програмування та предметів, де метою роботи буде саме створення програми, виконуються дещо у інший спосіб. Вам буде надано декілька індивідуальних завдань на програмування. Час лабораторних занять є, фактично, машиновим часом для написання цих програм. Виконання роботи полягатиме у написанні програми, оформленні протоколу з текстом програми та результатами її роботи та захисті роботи перед викладачем.

Тактика дій студента під час виконання л.р. повинна бути такою. У першому семестрі студентам ІПСА з програмування видається шість завдань. Семестр триває вісімнадцять тижнів. Таким чином, на одну л.р. відводиться у середньому три тижні. Цей термін - три тижні – має бути крайнім (максимальним!) для виконанння однієї роботи. Абсолютно неприпустимо залишати всі роботи "на потім", навіть якщо Ви – досвідчений програміст. "Потім" часу не буде! Тут треба мати на увазі таке. Для того, щоби виконати та здати лабораторні роботи, Вам надається саме час занять за розкладом. Остання л.р. має бути здана перед дзвоником з останнього лаб. заняття. Після цього викладач уже не зобов'язаний нічого у Вас приймати – якщо Ви не встигли, то формально згідно п.8.4 "Положення про організацію навчального процесу" НТУУ "КПІ" Вас можуть уже не допустити до здачі сесії, а виключити з інституту як такого, що не виконав вимоги навчального плану та графіку навчального процесу.

Розрахунково-графічна робота (РГР) – це завдання на самостійну роботу студентові згідно індивідуального варіанту з математичних дисциплін (матем.аналіз, лінійна алгебра, на ІІ-у курсі – теорія ймовірності). Виконання цієї роботи має дві мети. Перше і найголовніше – можливість потренуватися у розв'язанні задач. Тому само собою, робити всі вправи треба самостійно. Якщо виникнуть труднощі, Ви можете звернутися до викладача, що веде практичні заняття. Друга мета – контроль Вашої роботи зі сторони викладача. Тепер будьте уважні. Є люди, які за деякі гроші можуть Вам порозв'язувати геть усі задачі з розрахункової роботи. Це хибна стратегія! РГР треба ще буде захищати, тобто продемонструвати, що Ви достеменно розбираєтеся у Ваших результатах. Якщо вправи хтось зробить за Вас, то Ви не одержите найголовнішого – знань.

Ще одне зауваження щодо термінів виконання РГР. Викладач, задаючи Вам завдання, оголосить кінцевий термін здачі роботи на перевірку. Але робити приклади треба одразу, як тільки Вам прочитають відповідну тему на лекції. Тоді Ви досягнете основної мети – роблячи приклади, Ви засвоюватимете відповідні навички.

Курсовий проект (на першому курсі – з програмування, у другому семестрі) – самостійно виконаний студентом проект на задану тему, що полягає у розробці відносно великого програмного продукту.

Завдання на курсовий проект видають протягом перших двох тижнів семестру. І знову-таки, хоча я вже повторюю це неодноразово, братися до роботи треба одразу – принаймі якщо Ви претендуватимете на відмінну або хорошу оцінку. Найкраще було би, якби Ви написали для себе невеличкий план-графік роботи над проектом, приміром, такий:

1. Вивчення літератури з даної теми - лютий.
2. Ескізне проектування (тобто розробка структури програми та основних алгоритмів) – лютий .. 15 березня.
3. Власне, програмування – березень .. квітень.
4. Написання пояснювальної записки - квітень.
5. Оформлення – друк записки, тексту програми, результатів - травень.

При цьому треба показати програму викладачеві якомога раніше, навіть якщо Ви вважаєте себе профі у програмуванні – у Вас та у викладача можуть бути різні уявлення про якісну програму, тому Вам буде потрібен час для виправлення зауважень.

На підтвердження тези "Потім часу не буде" давайте порахуємо, скільки всього треба зробити та здати студентові І-го курсу під кінець семестру:

• лабораторні роботи з програмування – 6 шт.;
• розрахунково-графічні роботи з математичного аналізу – три роботи загалом близько 30 прикладів;
• розрахунково-графічна робота з лінійної алгебри та аналітичної геометрії - 10 прикладів;
• реферат з української та зарубіжної культури;
• здати 4 – 5 заліків з різних предметів, до яких теж ще треба готуватися.

Тому чим раніше Ви здихаєтеся хоча б дечого з цього списку, тим легше Вам буде дихати перед сесією. Студент, який сумлінно працює протягом семестру та вчасно виконує всі лабораторні та розрахунково-графічні роботи, як правило, одержує заліки "автоматом" та достроково і з першого дня сесії спокійно готується до іспитів. А студент, який має "хвости", змушений витрачати дорогоціний час перших днів сесії на те, щоб шукати викладачів та намагатися поздавати все, що треба.

Чи не залякав Вас автор? Чи не зникло у Вас бажання вчитися далі? Щонайменше би цього хотілося. Насправді у нас, викладачів, душа болить за кожну дитину, яку ми змушені відраховувати з інституту. Тому автор і написав це звернення до Вас, щоби допомогти Вам, старанним.

Нічого не бійтеся, закочуйте рукави та – до роботи!

Доцент кафедри математичних методів системного аналізу Навчально-наукового комплексу "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "Київський політехнічний інститут"

Олександр Селін

P.S. Якщо, боронь боже, Вас таки виключатимуть після сесії з ІПСА, згадайте, що тут було написано.