Чому Селіних у ІПСА двоє?
"Ви це зрозумієте, - сказав він переконливо. - Ви це обов'язково зрозумієте"
А.Стругацький, Б.Стругацький.
"ПОНЕДІЛОК ПОЧИНАЄТЬСЯ В СУБОТУ"Справді, в Інституті прикладного системного аналізу Київського політехнічного інституту на кафедрі математичних методів системного аналізу працює двоє співробітників на прізвище Селін. Студенти, особливо ті що прокидаються ближче до кінця семестру, часто-густо їх плутають. Формально вони (тобто ми, бо один з них - це автор цих рядків (власне, як і другий, але про це - пізніше)) вважаються братами. Один, що виглядає трохи молодшим - Юрій Миколайович Селін, другий - старший та явно товстіший - Олександр М. Селін.
Насправді - це одна й та сама людина, просто у двох примірниках. Просто один із цих примірників є контрамотом.
Тут, мабуть, треба зробити детальні пояснення, але простіше відправити читача до класичної книги братів А. та Б. Стругацьких "Понеділок починається в суботу" (сотні паперових видань; в інтернеті див., напр., київський сервер фантастики "Fantasy Station" або бібліотеку М.Мошкова), іст. 3, гл. 5. На жаль, крім фантастики, явище контрамоції у доступній широкому загалу літературі практично не описувалося через хибне представлення про її неможливість. Наукові дослідження найближчих років (першого десятиріччя ХХІ віку) показали принципову та технічну здійсненність інверсії часу.
"Контрамоція" (від лат. сontra - проти, motio - рухаюсь) є науковим поняттям, що відноситься, скоріше, до стику фізики та філософії, до філософських засад науки взагалі та фізики, зокрема. Відтак воно є міждисциплінарною проблемою та вивчається, зокрема, методами системного аналізу. Явище контрамоції означає рух матеріальних тіл вздовж осі часу в зворотньому напрямку по відношенню до традиційного. Питання про можливість або неможливість контрамоції відноситься до найбільш фундаментальних питань теорії часу.
Відомо, що за допомогою фізичних експериментів неможливо встановити, чи рухається конкретний фізичний об'єкт у часі у тому чи іншому напрямку. Для того, щоб збагнути зміст цього твердження, уявіть собі такий розумовий експеримент. Рухається у просторі вільним чином тверде матеріальне тіло, напр., каменюка. Рухається у суворій відповідності до законів механіки: обертаючись навколо центра мас, а поступово - у полі сил тяжіння еліптичною, параболічною або гіперболічною орбітою. Його рух фіксується на кіноплівкку. А далі цю плівку запускають ззаду наперед. І знову візуально тіло рухається у суворій відповідності до законів механіки, вигляд яких (фізики не дадуть збрехати!) не змінюється від заміни
t (час) на -t, а v (швидкість) на -v (це називається інваріантністю відповідних рівнянь механіки).
Тут я навів приклад механічного руху та експерименту. Але насправді цей принцип є значно більш загальним. Аналогічними є, наприклад, спеціальний та загальний принцип відносності А.Ейнштейна. Вірніше, і принципи відносності, і принцип невизначеності напрямку руху у часі є частинними формами значно загальнішого фундаментального принципу природи, але рамки теми цієї розповіді не дозволяють і т.д..
Так от. Уявіть собі людину, яка насправді живе у зворотньому часі (контрамот). Така людина, з точки зору "звичайного" спостерігача, повинна, наприклад, пам'ятати те, що відбудеться у майбутньому, тому що для неї майбутнє "звичайної" людини (яку правильно називати промотом, тобто, тим хто рухається "за" - pro, а не "проти"), майбутнє промота є минулим контрамота, і навпаки.
Якщо конкретна людина живе "у часі вперед", а потім у деякий момент інвертує свій час, тобто надалі продовжує жити "у часі назад", то сторонні спостерігачі будуть це спостерігати (вибачте за тавтологію!), як двоє однакових людей до моменту інверсії, та - жодного - після. Так само, якщо Ви йшли вздовж дороги до деякої точки, а потім повернули назад. Тоді кожну точку до пункту розвороту Ви пройдете двічи, а у жодній точці після цього пункту не побуваєте жодного разу. Якщо уявити собі, що ця дорога і є віссю часу, то аналогія буде повною.
Повернімося до теми. Олександр та Юрій Селіни з каф.ММСА насправді не є братами у повному розумінні цього слова. Правильніше їх називати о-Селін та ю-Селін. Той, що постаріше та ширше (о-Селін), є контрамотом. Цим фактом, до речі, пояснюється значна "розсіяність" о-Селіна. Насправді у мене (цей параграф пише о-Селін) пам'ять чудова, просто мені доводиться ретельно з'ясовувати, "що було минулого разу", тому що минулий раз для контрамота - це майбутній раз. О-Селін змушений перепитувати у своїх студентів, якщо вони домовляються про зустріч. Доводиться все записувати, тому що зошит - не контрамот, і те, що туди записується, можна прочитати в майбутньому.
Момент часової інверсії відбувся восени року. Приблизно у році в ННК "ІПСА" в рамках однієї з програм досліджень НАН України почнеться дослідження фудаментальних питань взаємодії простору та часу, зокрема явища контрамоції. Серед науковців, які будуть займатися цією проблемою, буде науковий співробітник ННК "ІПСА" Юрій Миколайович Селін. Під час успішного експерименту у приміщенні нової будівлі ННК "ІПСА" (корп. №35 КПІ) ю-Селін, на думку сучасників, зникне. Насправді він "розвернеться" у часі і фактично стане о-Селіним.
На непряме підтвердження того, що тут написано, можна навести ще такі аргументи. Через те, що один з Селіних живе у зворотньому часі, зовнішня різниця між "братами" з року в рік все меншає, бо один, фактично, молодшає, а другий дорослішає. Все частішають випадки, коли першокурсники просто плутають їх обох. За домовленістю між о- та ю-Селіними вони, тобто, ми не розкриваємо студентам очі на їхні помилки, а просто о-Селін консультує студентів ю-Селіна та приймає у них лабки, та навпаки. Про це, як правило, практично ніхто, крім найближчих співробітників, не знає. Студенти старших курсів, можливо, ще пам'ятають ті часи, коли ю-Селін був тонкіший та без бороди, а о-Селін не носив окулярів - через похилий вік у нього розвинулася далекозорість, хоча у ю-Селіна - близькозорість з народження.
Ще пару зауважень щодо етики предбачень. Перші часи після здійснення експерименту (після - щодо о-Селіна, а для інших людей-промотів - до нього) виникали запитання щодо доцільності та/або припустимості прогнозування контрамотами майбутнього, яке для них є минулим. Етичними проблемами контрамоції теж науковці ІПСА займалися (ще будуть займатися!) спеціально. Основним висновком цих досліджень буде як раз неприпустимість розголошення майбутнього, особливо стосовно конкретних осіб. Ці проблеми мають відношення до філософської теорії детермінізму, а у математиці - безпосередньо стосуються питань випадкових та детермінованих процесів.
Примітка 1. Ті факти з майбутнього, які наведено у цьому нарисі, по-перше, мають більш-менш загальний характер, а по-друге, стосуються виключно автора цього нарису. А своє власне майбутнє, воно ж минуле, автор (у двох примірниках) і так знає.
Примітка 2 (для студентів гр.КА-85). Діти контрамотів не обов'язково є контрамотами, хоча випадки бувають різними.
Примітка 3. Війни не буде.
Будьте здорові. Живіте довго.
